Schlagwort-Archive: Kultur

Kaffee drei-in-eins mit Solarium-Geschmack, 
Elite hier und da — verfluchtes Jaguar-Pack.
„Kropiva" hängt schon wieder, Starlink schläft gleich ein,
Kommandeur brüllt laut: "Tiefer graben - rein hinein!"

Ich trag die Weste wie ’ne zweite Haut,
Hab längst vergessen, wie meine Wohnung ausschaut.
Wieder ein Einschlag, die Decke zerfällt —
Willkommen im Hotel unserer Welt.

Wir tragen die Welt ganz allein auf den Schultern!
Die ersten Atlanten auf rostigen Karren.
Füll die Formulare, bevor du verglühst —
Der beste Job, den es auf Erden gibt!

Alles stabil - vier-fünf-null, 
Nur Betonstaub rieselt auf den Schädel voll.
Alles im Griff, wir halten die Linie, 
Wann kommt endlich Rotation - wann bin raus?

Diese Stellung nervt, dieser Scheiß-Ferienort,
Ich will nur ’ne Dusche und ’nen Kyiver Tort.
Der Nachbar schnarcht wie ein 120er-Mörser,
Und die Mäuse knabbern an meinem Tourniquet,

Wieder Gefechtsbefehl: „Geh hin, wo keiner weiß,
Bring ein bisschen Tod zurück — und ein bisschen Wasser.“
Orks kommen wie Zombies, der Mavic ist down,
Wir schlugen Wurzeln tief in diesem schwarzen Boden, verdammt.

Plus-plus! Verstanden!
Rückzug! Halt!
Hände klammern rostiges Sturmgewehr,
Und die Zähne spucken dreistöckigen Hass daher.

Alles stabil — vier-fünf-null!
Nur Betonstaub fällt auf den Schädel, voll.
Vier-fünf-null!
Verdammt — vier-fünf-null!

Elite-Tourismus auf Staatsbudget,
Schlammbäder deluxe und löslicher Kaffee.
Resort, erste Reihe, Blick auf die Hecke im Rauch, 
Letzte Sprengladung klickt — ich lad sie noch auf.

Los geht’s…
Rollt noch…
Komm schon, mein Alter… 

Кава три в одному з присмаком соляри,
Ми еліта там і тут, курви "ягуари".
Знову "кропива" висить, Старлінк пішов спати,
А комбат кричить: треба глибше копати.

На мені бронік наче друга шкіра,
Я забув, як виглядає моя квартира,
Знову прихід, сиплеться стеля,
Ласкаво просимо до нашого готелю!

Ми тримаємо світ на своїх плечах!
Ми перші Атланти на іржавих корчах.
Заповни бланки перш ніж згоріти.
Це найкраща робота в цілому світі!

Все стабільно. У нас чотири-пʼять- ніль,
Тільки сиплеться на голову бетонний пил,
Все під контролем, тримаємо стрій.
Де та ротація, де змінний мій?

Задовбала ця посадка, цей сраний курорт.
Я хочу просто в душ і київський торт.
Сусід хропе як сто двадцятий міномет, 
А миші доїдають мій турнікет.

Знову БРка( бойове розпорядження). Піди туди не знаю куди 
Принеси трохи смерті і трохи води.
Оркі лізуть як зомбі, мавік сів на нулі,
Ми пустили коріння в цій чорній землі.

Плюс-плюс! Прийняв! 
Відкат! Чекай!
Руки тримають іржавий автомат 
А зуби грубий треповерховий мат

Все стабільно. У нас чотири-пʼять- ніль
Тільки сиплеться на голову бетонний пил
Чотири-пʼять- ніль ! 
Сука, чотири-пʼять- ніль!

Це елітний туризм за рахунок держави,
Грязьови ванни, розчинна кава,
Курорт, перша лінія, вид на посадку,
Я заряджаю останню закладку.

Поїхали...
Поки їде...
Давай рідненький 

Ein stählerner Vogel erhebt sich im Flug,
im freien Himmel nur Sonne und Blau.
Doch unten ist Erde von Gräben zerfurcht,
einst voller Blüten – jetzt brennend und grau.
Ein fremder Stamm, eine verfluchte Horde,
jeder Meter hier Schutzraum und Heim zugleich.
Für die Ukraine steh’n wir wie eine Mauer,
für Träume, für Schmerz, für die Kinder daheim.

Refrain
Für jedes zerstörte Haus, jeden Morgen im Rauch,
für jeden Moment, den der Schuss uns geraubt,
für Tränen und Blut, für gefallene Brüder,
für Söhne, die nie dieses Leben berührten.
Der Weg in die Hölle – das ist euer Pfad,
das Ende besiegelt unser Vogel aus Stahl
Wir sind euer Urteil – wir Auge und Stachel zugleich.


Ist unser Vogel am Himmel, beginnt hier die Jagd,
kein Panzer, kein Graben bleibt unerkannt.
Ein kühner Schwenk von unserem Piloten - ihr verglüht in Flammen, so läuft unser Plan.
Auf diesem Boden gibt’s keinen Frieden für euch,
nur tierische Angst, die euch würgt in der Nacht.
Ob Schlamm oder Dickicht euch schluckt bis zum Hals –
der allgegenwärtige Vogel hält überall Wacht.

Refrain
Für jedes zerstörte Haus, jeden Morgen im Rauch,
für jeden Moment, den der Schuss uns geraubt,
für Tränen und Blut, für gefallene Brüder,
für Söhne, die dieses Leben nie berührten.
Der Weg in die Hölle – das ist euer Pfad,
das Ende besiegelt unser Vogel aus Stahl.
Für gebrochene Leben – die Rechnung ist da:
Wir sind euer Urteil, wir Auge und Stachel zugleich.

Für jeden geraubten, zerbrochenen Tag,
für Schmerz und für blutroten Sonnenaufgang,
für Tränen der Kinder, der Mütter im Leid,
für Schwestern und Brüder, gefallen im Streit.
Wir sind Flügel der Freiheit, Söhne des Madjars,
Schmiede des Sieges in diesem grausamen Krieg.
Solang unser Vogel den Himmel bewacht,
sind wir Auge und Stachel – euer ewiger Albtraum bei Nacht.
Solang unser Vogel den Himmel bewacht,
sind wir Auge und Stachel – euer ewiger Albtraum bei Nacht.

Сталевий птах злітає над полями. 
У вільнім небі сонце і блакить. 
Але земля порита вже ровами. 
Колись квітуча, нині вся горить. 
Чужинське плем'я проклята навала. 
Тут кожен метр наш дім і оберіг. 
За Україну ми стіною стали. 
За мрії, біль і за дітей своїх.

За кожен зруйнований дім і світанок, 
за кожен обірваний пострілом ранок, 
за сльози і кров за полеглих братів, 
за ненароджених наших синів. 
Дорога у пекло - єдиний ваш шлях. 
І крапку поставить сталевий наш птах. 
За сламані долі розплата настала. 
Ми вирок для вас. Ми очі та жало. 

Наш птах у небі отже є робота. 
Окоп чи танк дістанем звідусіль. 
Спритний маневр від нашого пілота. 
Згоріть у пеклі, то наш вільний стиль. 
На цій землі не буде вам спокою. 
Най всюди душить вас тваринний страх. 
Хоч у багні, хоч нетряг з головою, 
кругом дістане всюди сущий птах. 

За кожен зруйнований дім і світанок, 
за кожен обірваний пострілом ранок, 
за сльози і кров за полеглих братів, 
за ненароджених наших синів. 
Дорога у пекло - єдиний ваш шлях. 
І крапку поставить сталевий наш птах. 
За сламані долі розплата настала. 
Ми вирок для вас. Ми очі та жало.

За кожен обірваний ранок, 
за біль та кривавий світанок, 
за сльози дітей та їх матерів, 
за наших полеглих сестер і братів. 
Ми крила свободи, мадяра сини, 
творці перемоги в страшній цій війні. 
І поки у небі на варті наш птах, 
ми очі та жало і вічний ваш жах. 
І поки у небі на варті наш птах, 
ми очі та жало і вічний ваш жах.

Schon sinkt leis der Abend, das aufständ’ge Herz schlägt,
Der Gurt mit den Patronen wird eilends belegt.

Refrain:
Ach, Gurt um Gurt – reich Munition!
Ukrainischer Kämpfer, weich niemals davon!
Ach, Gurt um Gurt – reich Munition!
Ukrainischer Kämpfer, weich niemals davon!

Der Feind stürmt heran mit erbitterter Kraft,
Der junge MG-Schütze hält stand in der Schlacht.

Refrain

Als dann die Sonne am Morgen aufging,
Sank müde der Junge, verwundet, dahin.

Refrain

Die Sanitäterin eilt rasch herbei,
Schaut ihm ins Antlitz — erkennt ihn dabei.

Refrain

Er blickt sie noch an, die Brust steht in Brand,
Am Maschinengewehr hält das Mädchen stand.

Refrain

Der Feind greift erneut im entscheidenden Moment —
Da donnert erneut das verstummte MG.

Refrain (2×):
Ach, Gurt um Gurt – reich Munition!
Ukrainischer Kämpfer, weich niemals davon!
Ach, Gurt um Gurt – reich Munition!
Ukrainischer Kämpfer, weich niemals davon!

1944

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
А лента набої поспішно подає.

Приспів:
Ах, лента за лентою – набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
Ах, лента за лентою – набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.

Приспів

Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів

До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.

Приспів

Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.

Приспів

А ворог атакує, в останній момент –
Наново заграв вже затихлий кулемет.

Приспів (2)

1944