Alle wollen Ruhe finden, doch sie ziehn am selben Strang nicht. Der nach rechts und der nach links zieht — Brüder alle! Ist das richtig?
Keine Liebe, keine Treue seit der Schlacht bei Gelbem Weihe*. Durch den Zwist ging alles nieder, selbst zerfleischten sich die Brüder.
He, ihr Brüder, lernt begreifen: Nicht nach Herrschaft sollt ihr greifen. Nicht für jeden ist bestimmt, dass er Rat und Zepter nimmt.
Schaut doch nur ein Schiff auf Meeren, wo so viele Menschen wären — doch nur einer hält das Ruder, führt das Schiff durch Sturm und Wogen.
Selbst die kleine arme Biene folgt der Königin undiene. Herr, erbarm dich der Ukraine, die nicht einig hat die Söhne.
Einer zieht mit fremden Heeren, ruft: „Hierher, ihr Atamane! Kommt und helft der Mutter wieder, lasst sie nicht im Sterben liegen!“
Andre dienen schon den Polen nur für Silber, nur für Solden — und auch der beweint die Lande: „Mutter mein im alten Stande,
warum bist du schwach geworden, kraftlos unter fremden Horden?“ Man zerriss dich Stück für Stücke, warf den Türken noch die Brücke
übern Dnipro, deine Adern — alles nur, dich zu zerschlagen, bis dir jede Kraft entschwände, bis du sankst mit leeren Händen.
Wieder andre dienen Moskau, treu ergeben seiner Großmacht. Und auch der beklagt die Mutter, flucht dem Schicksal immer bitter:
„Besser wär es nie geboren, als in solchem Leid verloren.“ Feinde drängen rings von allen, Feuer, Schwerter auf uns fallen.
Nirgends Gnade, nirgends Ehre, nur Verachtung, nur Beschwerde. „Bauernvolk!“ hört man sie höhnen, unsre Knechtschaft uns verhöhnen.
Warum ließest du die Söhne fortziehn in die fremden Länder? Besser wär’s gewesen, Brüder, gemeinsam Leid zu tragen wieder.
Ich allein bin schwach und müde, rufen kann ich nur noch wieder: He, ihr Herren, ihr Generäle, warum schlaft ihr stumpf und träge?
Und ihr stolzen Obristen alle, ohne Eintracht, ohne Plane — reicht einander doch die Hände, dass das bittre Leiden enden!
Lasst die Mutter nicht mehr leiden, auf, den Feind jetzt zu vertreiben! Ladet eure Donnerbüchsen, zieht die scharfen Säbel blitzend!
Sterbt für Glauben, Freiheit, Ehre, dass die Freiheit ewig währe! Ewger Ruhm soll uns verbleiben: Durch das Schwert ward Recht uns eigen!
* „Жовті Води“ („Gelbe Wasser“) ist ein historischer Ort / eine Schlacht des Kosakenaufstands.
Всі покою щиро прагнуть, А не в один гуж всі тягнуть, Той направо, той наліво. А все браття: ото диво!
Нема любови, нема згоди, Від Жовтої взявши Води. През незгоду всі пропали. Самі себе звоювали.
Гей, братове, пора знати, Що не всім нам панувати Не всім дано усе знати І річами керувати. На корабель поглядімо, Много людей полічімо. Однак стерник сам керує, Весь корабель управує.
Бджілка бідна матку має І оної послухає. Жалься, Боже, України, Що не в купі має сини: Один живе із погани, Кличе: «Сюди, отамани». Ідім неньку рятувати, Не даймо їй погибати!
Другий ляхам за гріш служить, По Україні і той тужить; Мати моя старенька! Чом ти вельми слабенька? Різно тебе розшарпали, Гди аж по Дніпр туркам дали: Все та фортель щоб заслабіла І аж вкінець сил не міла.
Третій Москві юж голдує. І їй вірно услугує. Той на неньку нарікає І недолю проклинає: Ліпше було б не родити, Ніж у таких бідах жити.
Від всіх сторон ворогують, Вогнем, мечем руїнують, Від всіх нема зичливости, А не слушной учтивости; Мужиками називають, А підданством дорікають. Чом ти синів не учила. Чом від себе їх пустила? Ліпше було пробувати Вкупі лихо відбувати.
Я сам, бідний, не здолаю, Хіба тільки заволаю: Гей, панове генерали, Чому ж єсте так оспали? І ви, панство полковники, Без жадної політики Візьмітеся всі за руки — Не допустіть гіркої муки Неньці своїй більш терпіти, Нуте врагів, нуте бити.
Самопали набивайте! Гострих шабель добувайте, А за віру хоч умріте І вольностей бороніте! Нехай вічна буде слава, Же през шаблю маєм права!
Heirate meine Prinzessin und sei der Herr für das ganze Land!“
Baida hört zu und antwortet dem Sultan:
„Dein Glaube ist verflucht, deine Prinzessin ist verdorben!“
Der Sultan ruft seine Wachen
„Nehmt Baida, fesselt ihn und hängt ihn den Rippen auf!“
Baida hängt dort nicht ein Tag oder zwei,
oder eine Nacht oder eine Stunde.
Baida hängt da und denkt nach und sieht seinen Getreuen an,
„Oh, gib mir einen gespannten Bogen,
gib mir ein ganzes Bündel von Saiten!
Oh, ich sehe drei Tauben –
ich will sie für seine Tochter abschießen.
Wo ich messe, werde ich treffen,
wo ich abwiege, werde ich treffen!“
Er schoss und traf den König und die Königin in den Hinterkopf
und seine Tochter in den Kopf.
„Das ist deine Strafe für Baida, Sultan!
Wenn du wüsstest, wie man Baida bestraft,
hättest du ihm den Kopf abschlagen müssen,
seine Leiche begraben,
Mit dem Rabenpferd trampeln.
Du, Sultan, sollst in der feuchten Erde verrotten,
Junger Baida soll Honigwodka trinken.“
В Цареградi на риночку Та п’є Байда мед-горiлочку; Ой п’є Байда та не день, не два, Та й не одну нiчку, та й не годиночку; Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого джуру поглядається: „Ой джуро ж мiй молодесенький, Та чи будеш менi вiрнесенький?“ Цар турецький к ньому присилає, К собi Байду пiдмовляє: „Ой ти, Байдо, та славнесенький! Будь менi лицар та вiрнесенький, Сватай мою та й царiвночку, Будеш паном на всю Вкраїночку!“ Скоро Байда теє зачуває, Турецькому царю так одмовляє: „Твоя, царю, вiра проклятая, Твоя царiвночка поганая!“ Ой як крикне цар на свої гайдуки: „Вiзьмiть Байду добре в руки, Вiзьмiть Байду, iзв’яжiте, Та й за гак ребром зачепiте!“ Ой висить Байда та й не день, не два, Та й не одну нiчку, та й не годиночку. Ой висить Байда та й гадає, Та на свого джуру споглядає, Та на свого джуру молодого I на свого коня вороного: „Ой джуро ж мiй молодесенький, Подай менi лучок та тугесенький, Подай менi тугий лучок I стрiлочок цiлий пучок! Ой бачу я три голубочки – Хочу я вбити для його дочки. Де я мiрю – там я вцiлю, Де я важу – там я вражу!“ Ой як стрiлив – да царя вцiлив, А царицю – прямо в потилицю, Його доньку – в головоньку. „Отож тобi, царю, За Байдину кару! Було тобі знати, як Байду карати, Треба було Байді голову ізтяти, Його тіло поховати, Вороним конем їздити, хлопця собі зголубити! Тобі, царю, в сирій землі гнити, Мені Байді молодому мед-горілку пити.“
Übersetzungen zum Thema Ukraine 