Wenn ich nachts vor Schmerzen aufwache. Yurij Gudimenko. 04.08.22.

Wenn ich nachts vor Schmerzen aufwache – wie jetzt – bin ich glücklich. Weil ich aufwache.

Viele, zu viele Jungs und Mädchen, die das gleiche Pixel (Ukrainische Uniform) trugen wie ich, werden niemals aufwachen.

Wenn ich nachts vor Schmerzen aufwache – wie jetzt – werde ich verrückt.

Weil ich mich jetzt nicht rächen kann. Für mich selbst und für alle, deren Pixel mit Blut beschmiert wurde.

Wenn ich nachts vor Schmerzen aufwache – wie jetzt – denke ich an den Moment, in dem ich wieder in den Krieg ziehe.

Wenn ich nachts – wie jetzt – vor Schmerzen aufwache, weiß ich, dass einer der Feinde genau in diesem Moment seine Augen für immer schließt.

Wenn ich nachts vor Schmerzen aufwache, lächle ich.

So wie jetzt.

Коли я вночі прокидаюся від болю – от як зараз – я радію. Тому що я прокидаюся.

Багато, надто багато пацанів і дівчат, що носили той самий піксель, що і я, не прокинуться ніколи.

Коли я вночі прокидаюся від болю – от як зараз – я шаленію.

Тому що я не можу помститися прямо зараз. І за себе, і за всіх, чий піксель заляпаний кров‘ю.

Коли я вночі прокидаюся від болю – от як зараз – я плекаю думки про момент, коли я повернуся на війну.

Коли я вночі прокидаюся від болю – от як зараз – я знаю, що в цей самий момент хтось із ворогів закриває вибиті очі.

Коли я вночі прокидаюся від болю, я посміхаюся.

От як зараз.