Es scheint mir irgendwie. Natalia Lisova.

Es scheint mir irgendwie, dass wenn einmal 
Das Wort „der Sieg“ in unsren Ohren klingelt,
Gebete steigen hoch ins Himmelreich,
Zu Toten, Lebenden, zu Gott durchdringen...

Es scheint mir irgendwie, dass wenn Nachricht 
"Der Krieg ist aus" wird man überbringen,
Es keine wilde Freude ausbricht,
Weil Kehlen stumm mit stillen Tränen ringen…

Ich glaube, wenn diese Botschaft dann einmal
Sich über tote Städte ausbreitet,
Wir atmen endlich auf, tief und frei,
Mit wunden Händen Stöhnen aufhaltend… 

Es scheint mir irgendwie, dass in dem Augenblick, als man
Uns überbringt die lang ersehnte Kunde,
Es wird kein Hut zum Himmel fliegen – nein –
Wir rutschen schweigend an der Wand – herunter…

---

Чомусь  мені здається, що коли
Почуємо ми слово "Перемога",
То в небо линуть наші молитвИ
До всіх загиблих і живих, й до Бога...

Чомусь  мені здається, що  коли 
Нам скажуть , що закінчилась війна, 
Не будемо співати  ми пісні,
Бо горло здушить й скотиться сльоза...

Мені здається, що коли ця новина 
Прокотиться  над  мертвими містами,
Ми просто видихнем ,нарешті, і сповна,
Закривши стогін  збитими руками...

Чомусь мені здається, що коли 
Нам повідомлять довгожданні вісті,
Ми не підкинем шапки догори, 
А мовчки зі слізьми сповзем по  стінці...