Ich sah ein Video von einem Künstler
Es spielte sich irgendwo
An einem Mittelmeerstrand
Er war alt und, natürlich, nackt
Seine einzige Kleidung waren Flügel.
Nicht sehr geschickt aus Draht und Federn geflochten
wie ein Rucksack auf die Schulter geschnallt
rannte er hin und her
Und rief etwas, ich glaube, auf Italienisch
Und ich dachte: „Heilige Scheiße“.
Die Beschreibung des Videos sprach über den Sinn des Lebens
und den angeborenen Wunsch des Menschen zu fliegen.
Darunter wurde geschrieben,
dass die Performance mit der Unterstützung des
des italienischen Kulturministeriums
und der Soros-Stiftung erstellt wurde.
Das Video hatte ein halbes Tausend Likes.
„Nicht so wenig“, dachte ich.
Der Mann in dem Video war schon müde.
Und er stand in den Wellen und holte Luft.
Ich weiß nicht, was er sagte, aber es klang wie:
„Die Zeiten sind nicht mehr dieselben. Schenk mir etwas Corvalol ein.
Obwohl ich trockenen Weißwein bevorzuge.“
Was für ein Schwachsinn, dachte ich.
– Was für ein fantastischer Schwachsinn ist diese Vorstellung.
Was sind das für Idioten, die sich das reinziehen?“, dachte ich.
Und dann dachte ich: „Warum bist du so verrückt?
Du magst das nicht?
Dann schau dir ein Video von einem der ukrainischen Künstler an.
Zum Beispiel eine Lesung einer Dichterin, deiner Lieblingsdichterin.
Sie hat eine solche Poesie, dass es scheint,
Als ob sie innerlich blutete
Wenn sie schreibt
Und wenn sie liest, auch.
Nicht, dass ich es besonders gern mag
Ich mag ihre Vorkriegsgedichte lieber
Aber die Kriegsgedichte geben mir zu denken,
dass es jemand anderem schlechter geht, also beruhige dich
Es ist gut, seinen Lieblingsdichter nicht persönlich zu kennen.
„Idole sollten unerreichbar bleiben“.
So etwas in der Art habe ich gedacht.
Und dann wurde es mir klar:
Scheiße, ich wünschte wirklich
Dass in meinem Land meine Lieblingsdichterin
irgendwo bei Jalta nackt am Strand laufen würde
Mit Flügeln aus Gänsefedern hinter ihrem Rücken
Nicht dass sie es gut machen würde
Aber der Italiener war auch nicht so gut
Und um der Kunst willen bin ich bereit, es zu ertragen
Ästhetische Unvollkommenheit
Besonders in einem friedlichen Land.
Und damit die Dichterin ausrufen kann:
– „Warum bin ich kein Falke, warum fliege ich nicht!“
Und das Kulturministerium würde Geld dafür geben
Und Soros auch.
Und das Video bekäme sein halbes Tausend Likes
Von Literaturliebhabern wie mir
Und nach der Aufführung würde die Dichterin Corvalol trinken,
Und dann einen trockenen Weißwein
Oder was auch immer sie in der Nähe von Jalta gut können
Oh, das war’s.
Hey, YouTube!
Gib mir ein Video mit toten Russen
Und Explosionen in den vorübergehend besetzten Gebieten
Ich will mich entspannen und irgendwie beruhigen
Nachdem ich mit solch mächtiger Kunst kommuniziert habe
Я бачила відео одного митця
Все відбувалося десь
На середземноморському пляжі
Він був підстаркуватий і, звісно ж, голий
Єдиним його одягом були крила
Не дуже майстерно скручені з дроту і пір’я
Причеплені, як рюкзак, на плечі
Він бігав туди-сюди
І щось волав, здається, італійською
І я подумала: «Ух ти ж блядь же»
В опису до відео ішлося про сенс життя
І неодмінне бажання людини літати
Ще нижче було приписано,
Що перформенс створено за підтримки
Міністерства культури Італії
І фонду Сороса
Відео мало з пів тисячі лайків.
«Не так і мало», — подумала я.
Чоловік у відео вже набігався
І відхекувався, стоячи в хвилях
Не знаю, що він говорив, але то звучало як:
«Роки вже не ті. Налийте корвалолу.
Хоча краще білого сухого»
«Яка херня, — думала я.
— Яка фантастична херня — цей перформенс.
Які дибіли це лайкають?» – Думала я.
А потім я думала: «А що ти така психована?
Не подобається?
То подивися відео когось із українських митців
Наприклад, читання поетки, твоєї улюбленої
У неї такі вірші, що здається,
Ніби в неї була внутрішня кровотеча
Коли вона то писала
І коли вона то читає теж
Не те, щоб я була в захваті
Її довоєнні вірші мені більше заходять
Але воєнні змушують думать мене,
Що комусь іще гірше, вспокойся вже
Добре бути незнайомою з улюбленою поеткою —
Кумири мають лишатися недосяжними», —
Щось таке думала я
І тут мене осяяло:
Бля, та насправді мені хотілось би
Щоб у моїй країні моя улюблена поетка
Бігала би голою по пляжу десь під Ялтою
З крилами із гусячого пір’я за спиною
Не факт, що вона робила б це гарно
Але в італійця теж виходило так собі
Та й заради мистецтва я ладна терпіти
Естетичну недосконалість
Особливо у мирній країні
І ще, щоб та поетка вигукувала:
— Чому я не сокіл, чому не літаю!
І Міністерство культури давало би на це гроші
І Сорос теж
І відео набирало би свої пів тисячі лайків
Від поціновувачів літератури типу мене
І після перформенсу поетка би випивала корвалолу,
А потім білого сухого
Чи що там гарно роблять під Ялтою
Ой все.
Чуєш, Ютуб?
Давай уже відео із мертвою р-ю
І вибухами на тимчасово окупованих територіях
Хочеться якось розслабитися і заспокоїтися
Після спілкування з таким потужним мистецтвом
Übersetzungen zum Thema Ukraine 