Dunkles Nächtchen Aufständischen Lied

Nächtlein so dunkel, Nächtlein so blau,
Hüllt in die Schatten den Hain.
Komm doch, Geliebte, komm, meine Einzige,
Lass uns zusammen entfliehn.

Ich führ dich tief in Wälder hinein,
Wo leise der Fluss noch rinnt.
Dort wollen wir leben, Seite an Seit,
Mit Granaten, Gewehr stets bereit.

Dort in den Wäldern, in Schluchten, in Fernen
Kann uns kein Feind mehr erspähn.
Dort sind uns Hitler und Stalin gleichgültig,
Auf beide spucken wir hin.

Ukrainisches Blut – ein Meer ohne Ende,
Trinken sie – leer wird es nie.
Stalin verschleppte Millionen nach Sibir,
Hitler ins Reich bringt sie.

Alle gemeinsam verbergen wir uns,
Alle gemeinsam entfliehn.
Stehen wir auf, ohne Zeit zu verlieren,
Schlagen aus Wäldern dahin.

Wenn keine Henker mehr herrschen im Lande,
Blüht unser Glück wieder auf.
Komm doch, Geliebte, komm, meine Einzige,
Flieh mit mir fort – lauf!

---

Ніченька темная, ніченька синяя
Мороком кутає гай.
Вийди, коханая, вийди, єдиная, 
Разом зі мною втікай. 

Я заведу тебе в нетрі глибокії,
Річка там тихо біжить.
Будемо жити разом з гранатами, 
Разом з гвинтівкою жить. 

Там, по лісах і ярах, на віддалинах
Ворогу нас не впіймать,
Там наплювать нам на Гітлера й Сталіна, 
Там на обох наплювать. 

Крові вкраїнської море бездоннеє
П'ють, та не вип'ють усе.
Сталін в Сибір гнав батьків міліонами, 
Гітлер – до райху везе. 

Всі, як один, по лісах поховаємось,
Всі, як один, утечем.
Дружно піднімемось, часу не згаємо, 
Вдаримо з лісу вогнем. 

А як не стане катів на Україні,
Щастям розквітне наш край.
Вийди, коханая, вийди, єдиная,
Разом зі мною втікай!