Wenn der Vater spielt, der Feind schnell weint,
Zum Vater zieht es den jungen Kosakentrupp vereint.
Rot links, weiß rechts, ich ziehe in die Schlacht,
In den Bürgerkrieg, wo der Vater uns bewacht.
Refrain:
Freude, Brüder, Freude, schön ist unser Sein,
Mit unserem Ataman muss niemand traurig sein.
Hinter der Schlucht ertönt ein scharfer Schrei,
Peitschenhiebe klingen, zielen wir herbei.
Der Vater beugt sich, das Pferd in den Galopp,
„Zerschmettert das Pack!“ ruft er ohne Stopp.
Refrain:
Freude, Brüder, Freude, schön ist unser Sein,
Mit unserem Ataman muss niemand traurig sein.
Die erste Kugel schrammte mir vorbei,
Doch die Riemen retteten, hielten mich dabei.
Die zweite Kugel traf mein treues Ross,
Noch im Tageslicht fiel es – ein bitterer Los.
Refrain:
Freude, Brüder, Freude, schön ist unser Sein,
Mit unserem Ataman muss niemand traurig sein.
Die dritte Kugel kam, sie traf mich mittenrein,
Warf mich aus dem Sattel, doch ich ließ mich nicht schrein.
Angst vor dem Tod gibt es für uns nicht mehr,
Vorwärts nur, zum Ziel – das Herz bleibt kühn und schwer.
Refrain:
Freude, Brüder, Freude, schön ist unser Sein,
Mit unserem Ataman muss niemand traurig sein.
Sorge dich nicht, Vater, wir haben gesiegt,
Die Schuldigen ruhen, ihr Leben versiegt.
Doch jene, die flohen, wir ließen sie gehn,
Unsere Kinder werden diese Werke vollends beenden.
Refrain:
Freude, Brüder, Freude, schön ist unser Sein,
Mit unserem Ataman muss niemand traurig sein.
Genug, Brüder, für heute, der Kampf ist erstmal aus,
Die Pferde sind erschöpft, der Schlaf kehrt nun ins Haus.
Nicht um den Feind soll das Herz je trauern,
Nur um die Freiheit und das Ross, das wir bedauern.
Refrain:
Freude, Brüder, Freude, schön ist unser Sein,
Mit unserem Ataman muss niemand traurig sein.
Як батько заграє ворог враз ридає,
То ж є піти до кого молодому козаку.
Червоні ліворуч, білії праворуч
Піду я до батька у громадянськую війну.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить.
Із-за балки лунко, лунко у береги
Вдарили одразу короткі батоги.
Батько нахилився, коня у кар’єр —
„Посікти сволоту“ — цівку плечем стер.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить.
А першая куля, а першая куля,
Порснула по мені, та спасли ремні,
А другая куля, а другая куля
Ранила коня та й ще за світла дня.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить.
А третяя куля, а третяя куля
Вцілить у мене й з мого коня мене зніме,
Та терпець урвався і вже не залякать
Лиш би дотягнуться, а на смерть начхать.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить.
Не журися, батьку, нічого пинять,
Ті хто виноваті вже навіки сплять,
Тих що не владнали і не дорубали
Буде нашим дітям того зілля дорубать.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить.
Годі на сьогодні, братці, храбровать.
Коні потомились, хлопці хочуть спать.
Ніколи не шкода ворога-ірода
Шкода тільки волі і буланого коня.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить.
Übersetzungen zum Thema Ukraine 