Haus. Marina Ponomarenko.

Haus ist dort,
Wo du dich birgst bei Regen,
Wo Katzenhaare auf dem Teppich liegen
Von allen Katzen, die du jemals hattest.
Das ist Haus.
Haus ist etwas,
Das heimisch wurde, ohn' Maß.
Auf dem alten Teppich ein Elch, 
Starrt als ob es ein Heiliger wär.
Das ist Haus.
Haus ist etwas,
Was einfach wächst:
Wächst in den Fluss, in Berge, in Steppen,
Wächst in die Zeit — ins „Jetzt“ und „Damals“.
Das ist Haus.
Das ist Haus.
Das ist mein Haus.
Ich bekam es von Omas und Opas:
Mit dem Können, in Feldzüge zu gehen und in Schenken,
In Lebendiges zu schneiden, Fetzen zu nähen,
Mit Gewehren zu schießen, Handtücher zu sticken,
Sie zu hängen bei Ikonen und Bildern,
Und sie zu zerreißen — zu Binden für Wunden,
Feste zu feiern, Revolten zu wagen,
Wahrheit im Wein zu finden und sagen,
Kalt zu bleiben mitten im Feuer,
Den Feind zu töten im Krieg, ungeheuer —
Und dann noch,
Schaffen vor der Frost,
Das Haus neu aufzubauen, bloß.
Dies Haus ist meins.
In der tiefsten Nacht 
In kältester Winterszeit
Sind seine Wände warm und hart.
Das ist mein Haus.

---

Дім - це там,
Де можна сховатись, коли сльота
Де валяється шерсть твого кота
І всіх попередніх твоїх котів
Це - дім
Дім - це щось,
Що для тебе саме обжилось
І на старому килимі лось
Дивиться так, наче з ікон святі
Це - дім
Дім - це те,
Що бере і просто росте
Проростає у річку, в гори, у степ
Проростає у час, у "тепер" і в "тоді"
Це - дім
Це дім
Це мій дім
Він дістався мені від бабів і дідів
Разом з умінням ходити в походи й шинки
Різати по живому і зшивати шматки
Стріляти з рушниць, вишивать рушники
Вішати рушники між ікон і картин
Рвати ці рушники на бинти
Влаштовувати вечірки й бунти
Знаходити істину у вині
Лишатись холодними у вогні
Вбивати ворога на війні -
І тоді
Встигати до холодів
Відбудувати дім
Цей дім мій
У найглибшій пітьмі
У найхолоднішій зимі
Стіни його теплі й тверді
Це мій дім.