Schlaflied der Gegenwart/ Колискова сьогодення.

Luli, Luli – will nun schlafen,
Werd die Nacht ganz leise trafen.
Träume sollen bei mir sein,
Hoffnung, Frieden, Mondenschein.
Hab das Bett schön glatt gezogen,
Kissen sacht zurechtgebogen.
Kaum die Augen zugemacht –
Heult die Sirene durch die Nacht!
Schnell ins Dunkel, angezogen,
Angst ist durch den Raum geflogen.
Puls wird schneller, Finger starr –
Wie geht’s Kindern? Ist Gefahr?
Wie geht’s Enkeln, meinen Lieben?
Wird das Böse je vertrieben?
Herz schlägt wild, mir fehlt die Kraft –
Wann hat das ein End geschafft?
Kellerwinkel, eng und klein,
Kauere ich mich ängstlich ein.
Zitternd, flehend, leise Tränen –
Wie kann all das hier geschehen?
Über uns das Donnern kracht,
Feuer tobt in schwarzer Nacht.
Fort der Traum, so schnell verweht,
nur die Hoffnung still besteht.
Ihr ich flüst’re sanft und sacht:
„Bleib bei mir in dieser Nacht.“
Nacht vergeht, der Morgen dämmert,
Menschen leben, Herz noch hämmert.
Schritt für Schritt zum Licht empor,
Dank dem Herrn – wir leben noch!
Und ein Traum kehrt leis zurück:
„Alles kommt – auch neues Glück.
Hab Geduld, bist nicht allein –
es wird wieder Frieden sein.“
Friedlich wird die Nacht bald fallen,
Still wird es in alle Hallen.
In die Ukraine kommt schon bald
Endlich Zeit der Seligkeit.
Nacht wird kommen – sanft und still,
Jeder schläft so, wie er will.
So wird’s sein – ich glaub daran,
Denn mit Hoffnung fing’s einst an.

Люлі, люлі.Хочу спати .
Буду нічку зустрічати.
Хай зі мною буде мрія.
Щастя, спокій і  надія.
Чисту постіль постелила.
І подушечку підбила. 
Тільки, тільки задрімала.
Тут тривога завищала. 
Я швиденько одягаюсь.
Десь сховатись намагаюсь.
Тиск піднявся. Терпнуть руки.
Як там діти?Як там внуки?
Серце скаче.Сил не має .
Та колиш той звір сконає?
У підвалі.У куточку.
Я зкрутилася клубочком.
Я тремтіла, і молилась.
А життя як зупинилось.
А у небі гуркотіло.
Десь зривалось, щось горіло.
Враз кудись поділась мрія.
Залишилась лиш надія.
Я надії тій шептала.
Щоб мене не покидала...
Нічка шумна. Та стихає.
Люд в підвалі оживає.
Йдем на вихід. До порогу.
Ми живі. І Слава Богу.
Знову мрія гріє груди:
"Заспокойся.Все ще буде".
Буде мирно, буде тихо.
З України піде лихо.
Нічка буде наступати.
Всі спокійно будуть спати.
Так і буде.Дуже вірю.
Обіймаючи  НАДІЮ.