Am Bahnsteig, am lärmenden Bahnsteig / На пероні, на люднім пероні.

Am Bahnsteig, am lärmenden Bahnsteig,
Wo sich Trennung und Wiedersehn zeigen,
Hat jemand die Rosen – die roten –
Verstreut, die hier keiner beachtet…

Refrain:
Und die Rosen, und die Rosen,
rufen leise mit blutrotem Blatt:
“Wir sind Liebe, nicht nur Blumen,
Liebe tritt man nicht einfach platt!”


In meinem Herzen – ist’s Schmerz oder Trauer?
Du kamst wieder nicht, so wie gestern.
Jemand schenkt einen Kuss einem anderen,
Jemand tritt die Rosen - die roten…

Refrain

Am Bahnsteig, am stilleren Bahnsteig,
Ist das Rattern schon fern und verklungen.
Hat jemand die Rosen – die roten –
Verstreut für den Abschied – oder Empfangen…?

Refrain

---

На пероні, на люднім пероні,
Де розлуки і зустрічі плачуть,
Хтось розсипав троянди червоні,
І, здається, ніхто їх не бачить...

Приспів:
А троянди, а троянди
До людей пелюстками кричать:
"Ми не квіти, ми - кохання
А кохання не можна топтать"

В моїм серці чи біль чи то смуток:
Не зустрів ти мене і сьогодні.
Хтось дарує комусь поцілунок,
А хтось топче троянди червоні...

Приспів.

На пероні, на тихім пероні,
Вже не чути далекого стуку.
Хтось розсипав троянди червоні,
Чи то зустріч свою, чи розлуку...

Приспів.