Handzja/ Гандзя

Gibt es wohl ein Mägdelein,
So wie Handzja, zart und rein?
Sagt mir ehrlich, gute Leute –
Was wird nun aus mir ab heute?

Refrain:
Handzja, Herzchen, Liebelein,
Handzja, sanft wie ein Täublein.
Handzja, Fischlein, Handzja, Spatz,
Handzja ist mein Mädchenschatz.

Handzja, meine, süße Kleine,
Was gabst du mir nur zu weine’?
War’s aus Liebstock? War’s Magie?
Oder süße Melodie?

Refrain. 

Schwer ist nun mein Herzensleid,
Gott will’s so in seiner Zeit.
Schlaflos geh ich Nacht für Nacht,
Bin in dich ganz eingetaucht.

Refrain. 

Hab ich etwa Wind gemieden?
Blütenduft wohl nie beschieden?
Doch kein Strauch, so schön wie du –
Keine ist so hübsch wie du!

Refrain. 

Wenn du mich nur offen siehst –
Blüht mein Herz, dann welkt es fies.
Wenn du sprichst mit hellem Ton –
Weiß ich nicht mehr, wer ich schon.

Refrain. 

Wo, o Handzja, wurdest du geboren?
Wo hast du den Zauber erkoren?
Siehst du mich mit Äugelein,
Wein ich fast, wie Kinderlein.

Refrain. 

Handzja, Herz, mein Mägdelein,
Wie kannst du so hold nur sein?
Mund und Äuglein, Hand und Bein –
Alles zart und alles fein!

Refrain. 

Handzja, Kätzchen, scheu mich nicht,
Gib dich hin dem Himmelslicht.
Lehn dich still an meine Brust,
Und vergiss der andern Lust.

Refrain. 

Doch wenn’s dir bestimmt soll sein,
Mich nicht lieben – ganz allein –
Dann ist’s besser, still zu ruhn:
Dass das Grab es mit mir tun.

Refrain. 

---

Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
Ох, скажіте, добрі люди,
Що зі мною тепер буде?

Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя мила, як голубка.
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.

Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?

Важка ж моя гірка доля,
Знать, такая божа воля,
Щоб ніченьки я не спав,
За тобою пропадав!

Чи я мало сходив вітру?
Чи я мало бачив цвіту?
Чим калина найкрасніша?
Чому Гандзя наймиліша?

Як на мене щиро гляне -
Серце моє, як цвіт в'яне,
А як стане щебетати -
Сам не знаю, що діяти...

Де ж ти, Гандзю, вродилася?
Де ж ти чарів навчилася?
Шо, як глянеш ти очима, -
Аж заплачу, як дитина!

Гандзю, серце-молодичко!
Яке ж в тебе гарне личко.
І губоньки, і оченьки,
І ніженьки, і рученьки!

Гандзю, котку, не цурайся
Та на волю божу здайся,
Пригорнись до серця мого
Та не вважай ні на кого!

Коли ж така твоя воля,
Щоб ти мене не любила,
Лучче ж мені така доля,
Щоб злюбила мя могила.