Eine Segenspuppe/ Мотанка. Ruslan Horovyj.

Schicksale sich kreuzen,
Fäden sich verweben,
Knoten auf dem Leinen
Wachsen aus dem Leben.

Kleine Segenspuppe
Trägst du unterm Bande –
Heute will ich Mutter
Sein an deiner Seite.

Kleine Segenspuppe
Liegt in deiner Hand –
Ich werd’ dich nicht lassen,
Führ’ dich aus dem Land.

Führ’ dich aus den Flammen,
Trag’ dich aus dem Keller,
Werde Sturm und Unheil
Stillen immer schneller.

Werd’ die Ohren schließen,
Werd’ die Augen blenden,
Feuer werden lodern
Mitten auf den Feldern.

Dass die Schlangensippe
Sich vor Schmerzen windet,
Und kein böses Auge
Je zu dir sich findet.

Ich bin mehr als Fäden,
Mehr als Spielerei –
In mir schlägt die Stärke
Alter Ahnen frei.

Wer mich einst geschaffen,
Kann mit Worten zwingen,
Und in jedem Fädchen
Wird die Liebe klingen.

Schicksale sich kreuzen,
Spinnen feines Garn.
Ich werd’ dich bewahren,
Lass’ dich nie im Harm.

---

Схрещуються долі,
Сходяться нитками,
Вузлики на пілці
Сталися руками.

Мотанка маленька
В тебе під бинтами –
Я тобі сьогодні
Буду замість мами.

Мотанка маленька
У твоїй долоні –
Я тебе не кину
Виведу з полонів.

Виведу з пожежі,
Винесу з підвалу,
Зупиню-замовлю
Звірову навалу.

Затулю їм вуха,
Засліплю їм очі,
Запалю заграви
В полі серед ночі

Хай зміїне кодло
Корчиться й німіє,
Бо на тебе й погляд
Звести не посміє.

Я не просто лялька,
В‘язана зі споду:
Сила в мені б‘ється
Від усього роду.

Хто мене намовив –
Знається на слові,
Сила в кожній нитці
Від її любові.

Схрещуються долі
В‘яжуть павутину.
Я тебе врятую.
Я тебе не кину.