Weh, o Wind, in die Ukraine/ Повій, вітре, на Вкраїну

Weh, o Wind, in die Ukraine,
Wo mein Lieb ich ließ alleine.
Wo ich ließ die dunklen Augen –
Weh, o Wind, bei Mitternacht. (2x)

Zwischen Bergen liegt ein Tal,
Dort ein Häuschen, klein und fein.
In dem Häuschen – zarte Taube,
Zarte Taube – meine Braut. (2x)

Weh, o Wind, noch vor dem Morgen,
Vor dem Morgen, nah dem Fenster.
Dort beim Fenster – weiß die Decke,
Weiße Decke, süßes Mädchen. (2x)

Bleib ganz leise, Schritt für Schritt,
Schweb’ über ihr zartes Gesicht.
Beug dich über sie – ganz sacht,
Schau, ob sie noch schläft bei Nacht. (2x)

Wenn sie schläft, noch nichts gespürt –
Sag ihr, wer ihr Herz berührt.
Sag, mit wem sie einst geliebt,
Und wem sie die Treue gibt. (2x)

Wenn ihr Herz dann schneller schlägt,
Wenn sie schwer und traurig atmet,
Wenn ihr dunkles Auge weint –
Komm zurück bei Mitternacht. (2x)

Doch hat sie mich längst vergessen,
Einen andern will sie küssen –
Zieh, o Wind, durch Tal und Hain,
Komm aus der Ukraine nicht mehr heim.. (2x)

Weh, o Wind, in die Ukraine,
Wo mein Lieb ich ließ alleine.
Wo ich ließ die dunklen Augen –
Weh, o Wind, bei Mitternacht. (2x)

Wind, er weht, der Wind nur weht –
Und mein Herz vor Kummer vergeht...
Wind nur weht und kehrt nicht wieder –
Und mein Herz sinkt immer tiefer. (2x)

---

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі,        |
Повій, вітре, опівночі.     | (2)

Між горами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині - голубонька, |
Голубонька - дівчинонька.   | (2)

Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця.
Край віконця постіль біла,  |
Постіль біла, дівка мила.   | (2)

Зупинися тишком-нишком,
Над рум'яним білим личком.
Над тим личком нахилися,    |
Чи спить мила - подивися.   | (2)

Як спить мила, не збудилась -
Нагадай їй, з ким любилась.
З ким любилась і кохалась,  |
І кохати присягалась...     | (2)

Як заб'ється їй серденько,
Як дівча зітхне тяженько,
Як заплачуть карі очі,     |
Вертай, вітре, опівночі.    | (2)

А як мене позабула,
Як нелюба пригорнула -
Ти розвійся край долини,      |
Не вертайся з України...    | (2)

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі,        |
Повій, вітре, опівночі.       | (2)

Вітер віє, вітер віє;
Серце тужить, серце мліє...
Вітер віє, не вертає,      |
Серце з жалю завмирає.      | (2).