https://www.facebook.com/share/19sR6nqkyj/?mibextid=wwXIfr
Das Jahr 1933″ von Viktor Tsymbal gilt als das berühmteste Gemälde zum Holodomor und als eine der größten künstlerischen Leistungen des Künstlers. Der Künstler hat den Kummer einer Mutter ausdrucksvoll dargestellt und ein Symbol für die Tragödie des ukrainischen Volkes geschaffen. Tsymbal kann der Gruppe der „Menschen der Wahrheit“ zugerechnet werden – mutige Menschen, die entgegen der Politik der UdSSR, oft unter großer Gefahr für sich selbst, der Welt das wahre Bild des Holodomor in den Jahren 1932-1933 vermittelten. Er schrieb mehrere Artikel für die argentinische Presse über die schreckliche Hungersnot in der Ukrainischen SSR und sammelte Spenden für die Menschen, die vor der Hungersnot flohen.
Aus künstlerischer Sicht beeindruckt das Gemälde „Jahr 1933“ durch seinen Ausdruck. Die Verwendung dunkler Farben, der Kontrast zwischen der Aufwärtsbewegung zwischen den Wolken und Sternen und der schweren Statik des Körpers der Mutter, die leeren Pupillen, der zu einem stummen Schrei geöffnete Mund – all das schafft ein Gefühl der Tragödie, das keine Worte hat. Sie übersteigt die Zeit und wird zu einer visuellen Erinnerung an das menschliche Leid, das nicht ignoriert werden kann.
Professor Yevhen Onatskyi schrieb in seiner Rezension: „Die Seelen der Mutter und des Sohnes, die verhungert sind, steigen zu den himmlischen Räumen auf… der Geist der Mutter sendet mit unbeschreiblicher Kraft ihre schreckliche Klage, ihre Anklage gegen diejenigen, die nicht nur ihr Leben, sondern auch das ihres Sohnes genommen haben, in den Himmel. Der ganze, in die Luft gestreckte Körper, vor allem die dünnen, knochigen Beine, ganz zu schweigen vom Gesicht, sagt mehr aus, als selbst der Text in spanischer Sprache, der sofort aufgehängt wurde, aussagen kann.“
Der Kunsthistoriker Sviatoslav Hordynskyi, der das erste Buch über Viktor Tsymbal geschrieben hat, betonte, dass „das Werk keinen objektiven politischen Inhalt hat, sondern eher einen moralischen, aber es hat so laut geschrien, dass es akut relevant und damit politisch wurde.“
„Рік 1933“ Віктора Цимбала вважають найвідомішою картиною на тему Голодомору та одним із найвищих мистецьких досягнень митця. Художник експресивно відтворив горе матері і створив символ трагедії українського народу. Цимбала можна віднести до когорти „людей правди“ — сміливців, які всупереч політиці СРСР часто з ризиком для себе доносили світу реальну картину Голодомору у 1932–1933 роках. Він написав кілька статей для аргентинської преси про жахливий голод в УСРР, збирав кошти для втікачів від голодної смерті.
З художньої точки зору, картина „Рік 1933“ вражає своєю експресією. Використання темних кольорів, контраст між рухом вгору поміж хмар і зірок та важкою статичністю тіла матері, порожні зіниці, відкритий у безмовному крику рот — це створює відчуття трагедії, яка не має слів. Вона виходить за межі часу, перетворюючись на візуальне нагадування про людське горе, яке неможливо ігнорувати.
Професор Євген Онацький у рецензії писав: „Душі матері з сином, що померли з голоду, підносяться в небесні простори… дух матері з невимовною силою на повний рот шле в небо свою страшну скаргу, свій акт обвинувачення на тих, що відняли життя не тільки їй, а й її синові. В усьому тілі, випростаному в леті вгору, а особливо в худих кістлявих ногах, не кажучи вже про лице, сказано більше, ніж може сказати навіть текст в еспанській мові, тут же повішений“.
Мистецтвознавець Святослав Гординський, який написав першу книгу про Віктора Цимбала, наголошував, що „твір не має, об’єктивно, політичного змісту, а радше моральний, проте він кричав так голосно, що став гостро актуальним, а з тим і політичним“.
Übersetzungen zum Thema Ukraine 