Oh Gott, gib kein Mitleid, nur Zorn. Vasyl Stus

Oh Gott, gib kein Mitleid, nur Zorn

Oh Gott, keine Milde, nur Rache

Lass uns diese Fesseln zerstörn,

Die Ketten zersprengen, zerschlagen.

Gib uns ein Herz ohne Ruh, 

Gib uns ein zitterndes Stöhnen,

Fackeln der Seelen, die lodern

Inmitten fremdartigen Feuern.

Unser Drang, unser Drang, unser Drang

Hilft uns die Flügeln erlangen.

Siehst du: ein wütender Brand.

Vorwärts, auch Tod lässt nicht bangen.

Gesegnet sei, rasende Kugel,

Die Kugel, die schnell fliegt und trifft.

Es passt nicht zu zaudern, zu grübeln.

Der Leib sehnt sich gierig nach dir.

Oh Gott, gib unendlich Vergeltung,

Oh Gott, gib unendlich viel Rache.

Unser Zorn kennt schon längst keine Schranken.

Lass ihn für ewig erwachen.

---

Боже, не літості – лютості,

Боже, не ласки, а мсти,

Дай розірвати нам пути ці,

Ретязі ці рознести.

Дай нам серця неприкаяні,

Дай стрепіхатих стогнів,

Душ смолоскипи розмаяні

Меж чужинецьких вогнів.

Пориве, пориве, пориве,

Разом пірвемося в лет.

Бач, – розтивається зориво,

Хай і на смерть,а – вперед.

Благославенна хай буде та

Куля туга, що разить

Плоть, щоб її не марудити

В перечеканні століть.

Боже, розплати шаленої,

Боже, шаленої мсти,

Лютості всенаученної

Нам на всечас відпусти.