Frau des Sieges. Lidia Myshchenko.

Ich träumte von der Frau des Sieges,

So schön und jung, sie kam hierher,

Früh morgens, bei des Tages Anbruch,

Doch ihre Schritte waren schwer.

In langen gold’nen Zöpfen

Webte sich grauer Strähnen Traurigkeit,

In blauen Augen stand Erschöpfung,

Von Schmerz, von Zorn und Kriegesleid.

Am ihrer Stirn die Falten Kummers,

Im Herz die Wunde, blutend schwer.

Ein Ozean des tiefen Unglücks

Wallte in ihrer Seele hin und her.

Doch plötzlich lächelte sie, strahlte

Vertrieb den Schatten von der Stirn,

Sie trat in meine Hütte, setzte

Sich und sagte leise:

„Ich bin hier!“

---

Мені наснилась Перемога.

І хоч красива й молода

Прийшла уранці до порогу,

але важка її хода.

В її волоссі золотому

Вплелися пасма сивини.

В очах блакитних – стільки втоми.

І біль, і гнів, і жах війни.

Чоло – глибокі зморшки горя,

А серце – рана, що кровить.

Пульсує в ній безмежне море

Скорботи, суму, що болить.

Та усміхнулась, заясніла,

Мов тінь зігнала із чола.

Зайшла в мою хатину, сіла.

Сказала тихо:

,,Я прийшла!“